Це дань сортерам. Геть їх любимо і поважаємо. Наш горщик україномовний - добрий друг вже трьох наших донечок!
З Унікубом Нікітіних товаришуємо лише кілька місяців. Важка штука, що й говорити. Навіть дорослі мізкують над нею. Але перші легкі кроки старша доня вже долає! Є ще простір для досконалості всій родині!
Це наш добрий Бебрик! Із серії мамуня та дитинка. Приємний, інтерактивний. З цікавою гусеничкою. По ідеї це апельсин, але у нас став абрикос. Якось так пішло! Буде Василинці допомагати пізнавати навколишній світ!
Ну які дівчатка без старої доброї посудки! Скільки переконуюся, чим простіше іграшка, тим більше від неї у наших доней захвату. Правду говорять - щастя в простому.
Враховуючи залізничне коріння роду, не змогли ми обійти увагою традиційний поїзд із вагончиками. Це дарунок від бабусь і дідусів, звичайно. Від яких те коріння й пішло! Паравозик спершу димів. Але татусь наш відключив ту функцію, бо ми не встигали провітрювати кімнату від такої специфічної атрибутики. Як справжні доні техніка-технолога Маша й Леся дочепили з татом на вагони кілька діодів-ліхтариків. Тож іграшка стала продуктом спільної творчості!
А ось наш набір для творчості про пекарську справу. Тут окрема подяка нашим друзям - родині Стурзів за цей дар. Ми в захопленні від якості пластиліну, радощів від цих занять і самого результату роботи! Всім творчим людям - рекомендується!
Пізнайко – це журнал нашої родини вже довгі роки поспіль. Ми його передплатники, завдяки Лесиному хрещеному, палкі прихильники й сумлінні учні всіх його педагогічних методик. Спершу він лежав собі пачками. Іноді як книжечку його пролистували. Та коли Леся вже почала дорослішати, кожен номер ми виконували усі-усі завдання. Ще до дисків якось справа не дійшла… Накопичуємо матеріал!
Музику в нашій родині люблять! Щоб ця любов була предметнішою, ми зробили й наш ігровий тематичний куточок. Я нотну грамоту не вчила, а от наш тато - аматор-баяніст! Вчить доней собачому вальсу на піаніно. Підростуть, я покажу їм кілька акордів на гітарі... якщо ще згадаю!
А це серія наших розвивалочок-дрібнячків. Щоб доні попрацювали самі. Тут головне ці іграшки не виставляти часто, щоб інтрига зберігалася. Коли їх презентуєш раз на тиждень, то радість від гри більша, ніж коли вони на виду!
А тут ми шнуруємо. Цю справу корисну полюбляємо й поважаємо!
Які діти не люблять розфарбовувати? Ми - не виключення!
А це ще юна Леся тішилася набором скульптора. Ще й досі ми зберігаємо ті її поробки!
Навесні було діло - у нас дійшли руки до шиття! Ось такий букет спільними зусиллями змайстрували!
А в якому домі з дітьми немає пірамідок? Іграшка на всі віки!
Цю казочку Леся дуже полюбляє розігрувати в ролях! Гарний задум. Приємні детальки. Все з дерева! У нас уже частково покусана атрибутика...
Пальчиковий театр - справа для дітей подоросліше. Лесі вже подобалося, але підросла Маша, яка згризла яскравих персонажів... Залишилося тільки згадувати про миті театральних проб!
Спорт - не просто друг дітей. Він - ледь не девіз їхнього життя!
А це наші власні напрацювання по Доману. Плануємо їх продовжити з Василинкою!
Вік живи - вік учись. Або вік живи - вік і пізнавай свою половинку! Так і я на 8 році спільного життя відкрила для себе у чоловікові талант майструвати чарівні плетива з простої технічної проволоки! Виявляється, вони в школі змагалися з хлопцями, хто перший собі наплете каблучку чи браслет. Тепер у наших доней не просто коштовні прикраси, але енергетично наповнені татовиною силою й мужністю!
А це вже спільні з мамою труди - наші осінні багатства!
Кубиків у нас геть багато. На всі смаки! І гратися з ними - одне задоволення!
Це ще юна Машуня у плаваннях серед моря звіряток!
Конструктор на зразок Лего - це свіжа Лесина забавка. Тренує фантазію на повну!
Яка ж принцеса не мріє побудувати свій мікровсесвіт? Від цих меблів була в захопленні навіть я, доросла! Дітям - радість ще більша!
А це китайська пружинка ще з мого дитинства! А досі й актуально!
Комп подарував Лесі хрещений. В іграшці купа функцій - основні з яких вивчати українську та англійську мови. Ми в процесі пізнання цих технічних новинок.
Зараз Леся - фанат пазлів. Ця зосередженість на кропіткій праці в неї від дідуся Толі!
Це ще в садок ми майстрували поробки. Лялечку шили власноруч і з крупами розвивали моторику.
Вдосконалювати господарські амплуа ніколи не рано!
А бути красунею треба завжди!
Лото з казочок Леся вподобала залюбки. Воно з пазловими елементами виявилося. Саме до душі!
Машин мобільчик вже не дістався Василинці. Пішов на детальки, але своє відслужив на славу!
Тато змайстрував доням вдома гойдалку сам! Тепер і без майданчика можна долетіти до небес!
Ну і інструменти дорогі доням не менше ляльок! Так захоплююче бути в курсі усих тих татовиних лабіринтів із незвіданих таємниць!
Баз-рятівник сподобався доням після Історій іграшок. Тож його телефонна модель - улюблена й дотепер.
Ну ось і всі наші історії. Поки що! Продовження буде! Тож до нових розвиваючих зустрічей!
