А для початку знайомтеся – це мої батьки Наталія й Анатолій.
А ось моя бабуня Лариса – мамина мама – з чоловіком Колею.
Прожили разом більш як 40 років!
А це моя прабабунечка Маруся із чоловіком Василем. Ви вже знайомі з ними із попередніх моїх творінь – а саме оповідання «Маруся»!
Такими були Марусині батьки – Параска Пічка та Аксентій Купченко. Це одне з найдавніших фото нашого сімейного дерева.
Не менш давня світлина й батьків Василя – це Семен Колісник з дружиною Євдокією. Родзинкою їхнього сімейного життя було величезне дворище із садом шикарним, в якому навіть в ті далекі часи знімали фільм МАЙСКАЯ НОЧЬ…
Це саме дворище стало джерелом сімейного щастя і для їхньої доньки Поліни – сестри Васі. Вона з чоловіком Сидором прожила тут не менш щасливе життя!
А ось зірочка роду мого коханого чоловіка Василька – це подружжя Ланчинських: Федір та Олександра. Батьки Васіної мами Варвари. Їхнє кохання було настільки сильним, що прожили вони душа в душу все своє спільне життя. І навіть померли майже в один рік. Оселю їхню завжди відрізняв зразковий затишок – осередок кохання, що говорити!
Це одна з поважних пар роду – Фелія Барановська та її чоловік Федір Цезарович Прейзнер. Мої двоюрідні, прапра! Фелія на ті часи працювала в банку, Федір був залізничником, мав численні нагороди. А головне – кохали одне одного!
А це сестричка моєї бабусі Валі – Марійка Мирончук із чоловіком Володимиром Малецьким. Ось як раніше весілля справляли!
Трохи в бік від прадідуся Васі мого пішла в нас лінія Колісників. Давня дружба зв’язала нашу родину з донькою Василевого брата Федора – Раїсою. Ось вона з чоловіком В’ячеславом. Живуть зараз у Миколаєві разом із сином – прокурором області!
А це ще один син подружжя - Сергійко Кременцов із дружиною Ольгою! Чотири роки тому вона народила йому 5-кілограмового синочка Данилку!
Тепер ми звертаємо подорож знову до рідних Поліг. Це мій дядя Саша – мамин братик, син бабуні Лариси з дружиною Маринкою. Його юність збігалася у часі з моїм дитинством. Так що дядя підсадив мене на Цоя, Висоцького, гітару…
І знову ми рухаємо глобус. Тепер перед нами Санкт-Петербург. Це рідний братик бабуні Лариси Олександр із дружиною Валентиною! Ледь не щороку вони приїздили до нас в гості. Ми ласували кулінарними новинками Валентини, приміряли пітерські дари… Тепер же разом збираємося за кавою і більше… перед скайпом…
А це син д.Саші – Ваня з дружиною Оленкою. Ось днями вони відсвяткували 10-річний ювілей весілля! ВІТАЄМО!
А здавалося, ще вчора Ваня приїздив до мене в Пологи, а я його водила на міську дискотеку - високого бравого легеня! І всі мені заздрили!
А ось Ванін братик – Валерій забирає з пологового будинку кохану половинку Наталі, яка народила йому донечку Евелінку!
Це моя сестричка Інна – донечка татковиного брата Леоніда Скринського. Зараз вона з чоловіком Сергієм виховують синочка Ярослава Колотило!
Трохи дьогтю буде й у нашому меді. Розкопуючи дерево я натрапила на сестричку Юлу Прадун-Халемонець. Знайшла в Однокласниках. Але вона відшила нас із нашим деревом, типу, хто ви тут такі… Щож і таке буває! Сумний результат – теж результат.
Аналогічно я знайшла і Аню Скринську, заміжню з Мурадовим. Проте Аня відгукнулася на спілкування з нами, хоч її дідусь Борис Скринський (брат мого д.Володі) свого часу залишив їхню родину на користь іншої дами. Так, кохання буває і таким…
А це Славік і Женя Канцеляристи. Наші вінничани – діти Трохима-старшого з Васіного роду. Виховують діток-двійняток та онучаток!
Ще одні нащадки Трохима-старшого – Толя та Люда Канцеляристи – онуки Тимофія, що перебрався жити до Москви!
А це сестра Васіного тата Вані – Надія з чоловіком Ванею Талешем. Мирно живуть і здрастують у місті на Дніпрі!
Тут господарює і їхній синок – Толя Талаш із дружиною Світланою. Ми тільки позаторік у них погостювали!
Сергій та Іра Шандери – нащадки Юхима Канцеляриста – мешкають у вишуканій Василівці!
Ось ще одна родзинка наших пошуків сімейного дерева – Сергійко та Світлана Шкода. Талановиті підприємці, закохані не лише один в одного, але й у природу, землю-матінку! Хоч говорять, що рідню не вибирають, та в Сергійкові ми знайшли однодумця. Він така ж зірочка, як і його татко – Василь Іванович. Тезка-братик мого Василька!
І нарешті фінальній акорд – кохання мого життя! Це ми – Марія і Василько! З таким міцним родовим коханням плекатимемо й свої долі!
А майже наостанок – несподіваний сюрприз… Як то кажуть, скелет у шафі… Мою маму свого часу чоловік бабусі Лариси всиновив, у мамині 3 роки… Свого справжнього тата вона ніколи не шукала. Бабуся Лариса була зі своїх причин на нього ображена. Але ж я не можу таку справу залишити невирішеною І хоч мого дідуся вже немає в живих, я знайшла його рідню. Виявилося, що в мене є два дяді – мамині зводні брати – Ігор та Олег. А ще три сестри – Іра, Юля, Оля і брат Ігор… Зараз ми в стадії знайомства. Вони в шоці, бо ніколи дідусь не згадував, що мав доню… А тут таке. Дехто щиро радіє, дехто обмірковує… Ось Іринка Литвак, моя двоюрідна сестра. Чимало розказала про дідуся… Що ж кохання буває і таким…
