І ось почалося… Накупили жовтий фліс та зеленавий ситець…
Накреслили простеньку квітку… І вже шиємо!
Ідея ця жила в думках ще й раніше. Бо ж вдома є чимало дитячих простеньких поличок, що чоловік змайстрував власноруч, і їх хотілося зробити яскравішими.
Але розпочали ми з букетика з корисною метою: і вдома відчути весну, і поексперементувати в шитті, і … для садочка презентувати поробку на весняну тематику.
Квітки вийшли чималенькими. Гнучкими. До стеблини ми вставили татовині заготовки з проволоки. Наповнювали поробку синтапоном та залишками з флісу.
Серединку квітки змайстрували із зелених лоскутиків-квадратиків – їх пришили з двох сторін.
Донечок квітки втішили: танцювали з ними, колихали, як ляльок. Хоча шилася поробка більше прикрасою, ніж іграшкою. Мамою безпека щодо проволоки не передбачалася. Тож Маша і Леся бавилися під наглядом!
У всій цій букетній справі найбільше надихав той факт, що все йшло виключно від душі, фантазії, настрою. Тобто подібного ми ніде не скачали, не скопіювали, не підглянули, а виносили в думах, як мале дитятко. Хіба що не 9 місяців… Просто в думках зародився образ. І він же сам собі зкоординував шлях до втілення у життя! Хай не глянцево, щоб ні до чого не причепитися, не досить пригладжено. Може й кустарно. Але в таких речах є щось автентичне, тепле, своє, оригінальне!
Щоб квіти не сумували, ми придумали їм і вазончик – із простої пластикової пляшки, яку акуратно обшили тканиною із пташечками. Вони співають на гілочках дерев!
Ось таким став і наш «шиттєвий» дебют! Не скажу, що я конкретно підсіла на голку з ниткою, але щось в цьому є: у цих циклічних рухах, які урівноважують не гірше трав’яного запашного чаю; у цих відчуттях, коли торкаєшся приємної тканевої м’якенької текстури. Навіть філософські думи проявлялися: от шиєш всередині, тут тобі й шов не дуже рівний, й обрізана тканина не під лінійку, ниточки виступають… А тут раз ! Вивернув усе! І така краса, що очей не відвести! Все рівненько! Зразково і святково! Чи й у житті не так? Є буденне й радісне. Щастя і горе. Добро і зло. Темне і світле. На те й живе на планеті Гармонія, щоб балансувати між цими стихіями. І походження у цієї гармонії Жіноче, Світле! Із весною нас! Із святом Жінки, Кохання і Краси!
